винуватити
Jump to navigation
Jump to search
Ukrainian[edit]
Etymology[edit]
Inherited from Old Ruthenian винова́тити (vinovátiti). By surface analysis, винува́т- (vynuvát-) + -ити (-yty)
Pronunciation[edit]
Verb[edit]
винува́тити • (vynuvátyty) impf (perfective звинува́тити or обвинува́тити)
Conjugation[edit]
Conjugation of винува́тити, винува́тить (class 4a, imperfective, transitive)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | винува́тити, винува́тить vynuvátyty, vynuvátytʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | винува́чений vynuváčenyj impersonal: винува́чено vynuváčeno |
| adverbial | винува́тячи vynuvátjačy |
винува́тивши vynuvátyvšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
винува́чу vynuváču |
бу́ду винува́тити, бу́ду винува́тить, винува́титиму búdu vynuvátyty, búdu vynuvátytʹ, vynuvátytymu |
| 2nd singular ти |
винува́тиш vynuvátyš |
бу́деш винува́тити, бу́деш винува́тить, винува́титимеш búdeš vynuvátyty, búdeš vynuvátytʹ, vynuvátytymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
винува́тить vynuvátytʹ |
бу́де винува́тити, бу́де винува́тить, винува́титиме búde vynuvátyty, búde vynuvátytʹ, vynuvátytyme |
| 1st plural ми |
винува́тим, винува́тимо vynuvátym, vynuvátymo |
бу́демо винува́тити, бу́демо винува́тить, винува́титимемо, винува́титимем búdemo vynuvátyty, búdemo vynuvátytʹ, vynuvátytymemo, vynuvátytymem |
| 2nd plural ви |
винува́тите vynuvátyte |
бу́дете винува́тити, бу́дете винува́тить, винува́титимете búdete vynuvátyty, búdete vynuvátytʹ, vynuvátytymete |
| 3rd plural вони |
винува́тять vynuvátjatʹ |
бу́дуть винува́тити, бу́дуть винува́тить, винува́титимуть búdutʹ vynuvátyty, búdutʹ vynuvátytʹ, vynuvátytymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | винува́тьмо vynuvátʹmo |
| second-person | винува́ть vynuvátʹ |
винува́тьте vynuvátʹte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
винува́тив vynuvátyv |
винува́тили vynuvátyly |
| feminine я / ти / вона |
винува́тила vynuvátyla | |
| neuter воно |
винува́тило vynuvátylo | |
Derived terms[edit]
Prefixed verbs
- звинува́тити pf (zvynuvátyty), звинува́чувати impf (zvynuváčuvaty)
- звинува́титися pf (zvynuvátytysja), звинува́чуватися impf (zvynuváčuvatysja)
- обвинува́тити pf (obvynuvátyty), обвинува́чувати impf (obvynuváčuvaty)
- обвинува́титися pf (obvynuvátytysja), обвинува́чуватися impf (obvynuváčuvatysja)
- повинува́тити pf (povynuvátyty)
- повинува́титися pf (povynuvátytysja)
- провинува́титися pf (provynuvátytysja)
Related terms[edit]
Further reading[edit]
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “винуватити”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- Shyrokov, V. A., editor (2010–2023), “винуватити”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 1–14 (а – префере́нція), Kyiv: Naukova Dumka; Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN
- A. Rysin, V. Starko, Yu. Marchenko, O. Telemko, et al. (compilers, 2007–2022), “винуватити”, in Russian-Ukrainian Dictionaries
- A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “винуватити”, in English-Ukrainian Dictionaries
- “винуватити”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “винуватити”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “винуватити”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)