висміювати
Jump to navigation
Jump to search
Ukrainian[edit]
Etymology[edit]
From ви́сміяти (výsmijaty) + -ювати (-juvaty). Compare Russian высме́ивать (vysméivatʹ), Belarusian высме́йваць (vysmjéjvacʹ), Polish wyśmiewać.
Pronunciation[edit]
Verb[edit]
висмі́ювати • (vysmíjuvaty) impf (perfective ви́сміяти)
- (transitive) to deride, to make fun of, to mock, to ridicule, to satirize, to scoff at
- Synonyms: (rare) висміва́ти impf (vysmiváty), глузува́ти impf (hluzuváty), насміха́тися impf (nasmixátysja), кепкува́ти impf (kepkuváty)
Conjugation[edit]
Conjugation of висмі́ювати, висмі́ювать (class 2a, imperfective, transitive)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | висмі́ювати, висмі́ювать vysmíjuvaty, vysmíjuvatʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | висмі́юваний vysmíjuvanyj impersonal: висмі́ювано vysmíjuvano |
| adverbial | висмі́юючи vysmíjujučy |
висмі́ювавши vysmíjuvavšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
висмі́юю vysmíjuju |
бу́ду висмі́ювати, бу́ду висмі́ювать, висмі́юватиму búdu vysmíjuvaty, búdu vysmíjuvatʹ, vysmíjuvatymu |
| 2nd singular ти |
висмі́юєш vysmíjuješ |
бу́деш висмі́ювати, бу́деш висмі́ювать, висмі́юватимеш búdeš vysmíjuvaty, búdeš vysmíjuvatʹ, vysmíjuvatymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
висмі́ює vysmíjuje |
бу́де висмі́ювати, бу́де висмі́ювать, висмі́юватиме búde vysmíjuvaty, búde vysmíjuvatʹ, vysmíjuvatyme |
| 1st plural ми |
висмі́юєм, висмі́юємо vysmíjujem, vysmíjujemo |
бу́демо висмі́ювати, бу́демо висмі́ювать, висмі́юватимемо, висмі́юватимем búdemo vysmíjuvaty, búdemo vysmíjuvatʹ, vysmíjuvatymemo, vysmíjuvatymem |
| 2nd plural ви |
висмі́юєте vysmíjujete |
бу́дете висмі́ювати, бу́дете висмі́ювать, висмі́юватимете búdete vysmíjuvaty, búdete vysmíjuvatʹ, vysmíjuvatymete |
| 3rd plural вони |
висмі́юють vysmíjujutʹ |
бу́дуть висмі́ювати, бу́дуть висмі́ювать, висмі́юватимуть búdutʹ vysmíjuvaty, búdutʹ vysmíjuvatʹ, vysmíjuvatymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | висмі́юймо vysmíjujmo |
| second-person | висмі́юй vysmíjuj |
висмі́юйте vysmíjujte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
висмі́ював vysmíjuvav |
висмі́ювали vysmíjuvaly |
| feminine я / ти / вона |
висмі́ювала vysmíjuvala | |
| neuter воно |
висмі́ювало vysmíjuvalo | |
Derived terms[edit]
- висмі́ювання n (vysmíjuvannja)
- висмі́юватися impf (vysmíjuvatysja)
Further reading[edit]
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “висміювати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- Rusanivskyi, V. M., editor (2012), “висміювати”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 2 (в – відсрібли́тися), Kyiv: Naukova Dumka, →ISBN
- “висміювати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “висміювати”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “висміювати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)