досвідчений
Jump to navigation
Jump to search
Ukrainian[edit]
Etymology[edit]
Past participle of досві́дчити (dosvídčyty). Compare Polish doświadczony.
Pronunciation[edit]
Participle[edit]
досві́дчений • (dosvídčenyj)
- passive adjectival past participle of досві́дчити (dosvídčyty)
Declension[edit]
Declension of досві́дчений (hard)
| masculine | neuter | feminine | plural | ||
|---|---|---|---|---|---|
| nominative | досві́дчений dosvídčenyj |
досві́дчене dosvídčene |
досві́дчена dosvídčena |
досві́дчені dosvídčeni | |
| genitive | досві́дченого dosvídčenoho |
досві́дченої dosvídčenoji |
досві́дчених dosvídčenyx | ||
| dative | досві́дченому dosvídčenomu |
досві́дченій dosvídčenij |
досві́дченим dosvídčenym | ||
| accusative | animate | досві́дченого dosvídčenoho |
досві́дчене dosvídčene |
досві́дчену dosvídčenu |
досві́дчених dosvídčenyx |
| inanimate | досві́дчений dosvídčenyj |
досві́дчені dosvídčeni | |||
| instrumental | досві́дченим dosvídčenym |
досві́дченою dosvídčenoju |
досві́дченими dosvídčenymy | ||
| locative | досві́дченому, досві́дченім dosvídčenomu, dosvídčenim |
досві́дченій dosvídčenij |
досві́дчених dosvídčenyx | ||
Adjective[edit]
досві́дчений • (dosvídčenyj) (abstract noun досві́дченість)
- experienced (having experience)
- practiced (skillful, proficient, knowledgeable or expert as a result of practice)
Declension[edit]
Declension of досві́дчений (hard)
| masculine | neuter | feminine | plural | ||
|---|---|---|---|---|---|
| nominative | досві́дчений dosvídčenyj |
досві́дчене dosvídčene |
досві́дчена dosvídčena |
досві́дчені dosvídčeni | |
| genitive | досві́дченого dosvídčenoho |
досві́дченої dosvídčenoji |
досві́дчених dosvídčenyx | ||
| dative | досві́дченому dosvídčenomu |
досві́дченій dosvídčenij |
досві́дченим dosvídčenym | ||
| accusative | animate | досві́дченого dosvídčenoho |
досві́дчене dosvídčene |
досві́дчену dosvídčenu |
досві́дчених dosvídčenyx |
| inanimate | досві́дчений dosvídčenyj |
досві́дчені dosvídčeni | |||
| instrumental | досві́дченим dosvídčenym |
досві́дченою dosvídčenoju |
досві́дченими dosvídčenymy | ||
| locative | досві́дченому, досві́дченім dosvídčenomu, dosvídčenim |
досві́дченій dosvídčenij |
досві́дчених dosvídčenyx | ||
Antonyms[edit]
- недосві́дчений (nedosvídčenyj)
Related terms[edit]
- до́свід (dósvid)
References[edit]
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “досвідчений”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “досвідчений”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “досвідчений”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)