дути
Jump to navigation
Jump to search
Ukrainian[edit]
Etymology[edit]
From Late Proto-Slavic *dǫti.
Pronunciation[edit]
Verb[edit]
ду́ти • (dúty) impf (perfective поду́ти or ду́нути)
Conjugation[edit]
Conjugation of ду́ти, дуть (class 12b // 12a, imperfective, intransitive, irregular)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | ду́ти, дуть dúty, dutʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | дмучи́, ду́ючи dmučý, dújučy |
ду́вши dúvšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
дму, ду́ю dmu, dúju |
бу́ду ду́ти, бу́ду ду́ть, ду́тиму búdu dúty, búdu dútʹ, dútymu |
| 2nd singular ти |
дмеш, ду́єш dmeš, dúješ |
бу́деш ду́ти, бу́деш ду́ть, ду́тимеш búdeš dúty, búdeš dútʹ, dútymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
дме, ду́є dme, dúje |
бу́де ду́ти, бу́де ду́ть, ду́тиме búde dúty, búde dútʹ, dútyme |
| 1st plural ми |
дмем, дмемо́, ду́єм, ду́ємо dmem, dmemó, dújem, dújemo |
бу́демо ду́ти, бу́демо ду́ть, ду́тимемо, ду́тимем búdemo dúty, búdemo dútʹ, dútymemo, dútymem |
| 2nd plural ви |
дмете́, ду́єте dmeté, dújete |
бу́дете ду́ти, бу́дете ду́ть, ду́тимете búdete dúty, búdete dútʹ, dútymete |
| 3rd plural вони |
дмуть, ду́ють dmutʹ, dújutʹ |
бу́дуть ду́ти, бу́дуть ду́ть, ду́тимуть búdutʹ dúty, búdutʹ dútʹ, dútymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | дмім, дмі́мо, ду́ймо dmim, dmímo, dújmo |
| second-person | дми, дуй dmy, duj |
дміть, ду́йте dmitʹ, dújte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
дув duv |
ду́ли dúly |
| feminine я / ти / вона |
ду́ла dúla | |
| neuter воно |
ду́ло dúlo | |
References[edit]
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “дути”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “дути”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “дути”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)