діставати

Ukrainian

Etymology

From Proto-Slavic *dostavati. Morphologically analyzable as діста́ти (distáty) +‎ -ва́ти (-váty). Compare Russian достава́ть (dostavátʹ), Belarusian дастава́ць (dastavácʹ), Polish dostawać.

Pronunciation

• IPA^(key): [dʲistɐˈʋate]

• Audio

  (file)

Verb

дістава́ти • (distaváty) impf (perfective діста́ти)

1. to fetch, to take, to take out
2. to reach, to touch
3. to get, to obtain, to receive

   Synonyms: оде́ржувати impf (odéržuvaty), отри́мувати impf (otrýmuvaty), здобува́ти impf (zdobuváty)

Conjugation

Conjugation of дістава́ти, дістава́ть (class 13b, imperfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

imperfective aspect
infinitive	дістава́ти, дістава́ть distaváty, distavátʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	дістаючи́ distajučý	дістава́вши distavávšy
	present tense	future tense
1st singular я	дістаю́ distajú	бу́ду дістава́ти, бу́ду дістава́ть, дістава́тиму búdu distaváty, búdu distavátʹ, distavátymu
2nd singular ти	дістає́ш distajéš	бу́деш дістава́ти, бу́деш дістава́ть, дістава́тимеш búdeš distaváty, búdeš distavátʹ, distavátymeš
3rd singular він / вона / воно	дістає́ distajé	бу́де дістава́ти, бу́де дістава́ть, дістава́тиме búde distaváty, búde distavátʹ, distavátyme
1st plural ми	дістає́м, дістаємо́ distajém, distajemó	бу́демо дістава́ти, бу́демо дістава́ть, дістава́тимемо, дістава́тимем búdemo distaváty, búdemo distavátʹ, distavátymemo, distavátymem
2nd plural ви	дістаєте́ distajeté	бу́дете дістава́ти, бу́дете дістава́ть, дістава́тимете búdete distaváty, búdete distavátʹ, distavátymete
3rd plural вони	дістаю́ть distajútʹ	бу́дуть дістава́ти, бу́дуть дістава́ть, дістава́тимуть búdutʹ distaváty, búdutʹ distavátʹ, distavátymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	дістава́ймо distavájmo
second-person	дістава́й distaváj	дістава́йте distavájte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	дістава́в distaváv	дістава́ли distavály
feminine я / ти / вона	дістава́ла distavála
neuter воно	дістава́ло distaválo

Derived terms

• дістава́тися impf (distavátysja)

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “діставати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• “діставати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “діставати”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “діставати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)