оволодівати
Jump to navigation
Jump to search
Ukrainian[edit]
Etymology[edit]
From оволоді́ти (ovolodíty) + -ва́ти (-váty). Compare Russian овладева́ть (ovladevátʹ), Belarusian авало́дваць (avalódvacʹ).
Pronunciation[edit]
Verb[edit]
оволодіва́ти • (ovolodiváty) impf (perfective оволоді́ти) (intransitive, + instrumental)
- to capture, to take hold of, to seize
- Synonyms: заволодіва́ти impf (zavolodiváty), захо́плювати impf (zaxópljuvaty)
- to overcome, to gain control over (:feelings)
- to master (become proficient in)
- Synonyms: засво́ювати impf (zasvójuvaty), опано́вувати impf (opanóvuvaty), осво́ювати impf (osvójuvaty)
Conjugation[edit]
Conjugation of оволодіва́ти, оволодіва́ть (class 1a, imperfective, intransitive)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | оволодіва́ти, оволодіва́ть ovolodiváty, ovolodivátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | оволодіва́ючи ovolodivájučy |
оволодіва́вши ovolodivávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
оволодіва́ю ovolodiváju |
бу́ду оволодіва́ти, бу́ду оволодіва́ть, оволодіва́тиму búdu ovolodiváty, búdu ovolodivátʹ, ovolodivátymu |
| 2nd singular ти |
оволодіва́єш ovolodiváješ |
бу́деш оволодіва́ти, бу́деш оволодіва́ть, оволодіва́тимеш búdeš ovolodiváty, búdeš ovolodivátʹ, ovolodivátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
оволодіва́є ovolodiváje |
бу́де оволодіва́ти, бу́де оволодіва́ть, оволодіва́тиме búde ovolodiváty, búde ovolodivátʹ, ovolodivátyme |
| 1st plural ми |
оволодіва́єм, оволодіва́ємо ovolodivájem, ovolodivájemo |
бу́демо оволодіва́ти, бу́демо оволодіва́ть, оволодіва́тимемо, оволодіва́тимем búdemo ovolodiváty, búdemo ovolodivátʹ, ovolodivátymemo, ovolodivátymem |
| 2nd plural ви |
оволодіва́єте ovolodivájete |
бу́дете оволодіва́ти, бу́дете оволодіва́ть, оволодіва́тимете búdete ovolodiváty, búdete ovolodivátʹ, ovolodivátymete |
| 3rd plural вони |
оволодіва́ють ovolodivájutʹ |
бу́дуть оволодіва́ти, бу́дуть оволодіва́ть, оволодіва́тимуть búdutʹ ovolodiváty, búdutʹ ovolodivátʹ, ovolodivátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | оволодіва́ймо ovolodivájmo |
| second-person | оволодіва́й ovolodiváj |
оволодіва́йте ovolodivájte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
оволодіва́в ovolodiváv |
оволодіва́ли ovolodivály |
| feminine я / ти / вона |
оволодіва́ла ovolodivála | |
| neuter воно |
оволодіва́ло ovolodiválo | |
Derived terms[edit]
- оволодіва́ння n (ovolodivánnja)
Further reading[edit]
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “оволодівати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “оволодівати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “оволодівати”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “оволодівати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)