посвідчення

Ukrainian

Etymology

From посві́дчити (posvídčyty) +‎ -ення (-ennja).

Pronunciation

• IPA^(key): [pɔsʲˈʋʲid͡ʒt͡ʃenʲːɐ]

• Audio

  (file)

Noun

посві́дчення • (posvídčennja) n inan (genitive посві́дчення, nominative plural посві́дчення, genitive plural посві́дчень)

1. licence, license, permit, official document or certificate

   Synonym: сертифіка́т m (sertyfikát, “certificate”)

Declension

Declension of посві́дчення (inan neut in -ja accent-a)

	singular	plural
nominative	посві́дчення posvídčennja	посві́дчення posvídčennja
genitive	посві́дчення posvídčennja	посві́дчень posvídčenʹ
dative	посві́дченню posvídčennju	посві́дченням posvídčennjam
accusative	посві́дчення posvídčennja	посві́дчення posvídčennja
instrumental	посві́дченням posvídčennjam	посві́дченнями posvídčennjamy
locative	посві́дченні, посві́дченню posvídčenni, posvídčennju	посві́дченнях posvídčennjax
vocative	посві́дчення posvídčennja	посві́дчення posvídčennja

See also

• до́звіл m (dózvil)
• ліце́нзія f (licénzija)

Further reading

• “посві́дчення”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “посві́дчення”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)
• “посві́дчення”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)