розстрілювати

Ukrainian

Etymology

From розстріля́ти (rozstriljáty) +‎ -ювати (-juvaty). Compare Russian расстре́ливать (rasstrélivatʹ), Belarusian расстрэ́льваць (rasstrélʹvacʹ), Polish rozstrzeliwać.

Pronunciation

• IPA^(key): [rozˈstʲrʲilʲʊʋɐte]

Verb

розстрі́лювати • (rozstríljuvaty) impf (perfective розстріля́ти) (transitive)

1. to shoot dead, to execute (inflict capital punishment on using gunfire)
2. to fusillade, to shoot up (fire many bullets at; direct heavy gunfire at)
3. to fire, to spend (use up: ammunition)

Conjugation

Conjugation of розстрі́лювати, розстрі́лювать (class 2a, imperfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

imperfective aspect
infinitive	розстрі́лювати, розстрі́лювать rozstríljuvaty, rozstríljuvatʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	розстрі́люваний rozstríljuvanyj impersonal: розстрі́лювано rozstríljuvano
adverbial	розстрі́люючи rozstríljujučy	розстрі́лювавши rozstríljuvavšy
	present tense	future tense
1st singular я	розстрі́люю rozstríljuju	бу́ду розстрі́лювати, бу́ду розстрі́лювать, розстрі́люватиму búdu rozstríljuvaty, búdu rozstríljuvatʹ, rozstríljuvatymu
2nd singular ти	розстрі́люєш rozstríljuješ	бу́деш розстрі́лювати, бу́деш розстрі́лювать, розстрі́люватимеш búdeš rozstríljuvaty, búdeš rozstríljuvatʹ, rozstríljuvatymeš
3rd singular він / вона / воно	розстрі́лює rozstríljuje	бу́де розстрі́лювати, бу́де розстрі́лювать, розстрі́люватиме búde rozstríljuvaty, búde rozstríljuvatʹ, rozstríljuvatyme
1st plural ми	розстрі́люєм, розстрі́люємо rozstríljujem, rozstríljujemo	бу́демо розстрі́лювати, бу́демо розстрі́лювать, розстрі́люватимемо, розстрі́люватимем búdemo rozstríljuvaty, búdemo rozstríljuvatʹ, rozstríljuvatymemo, rozstríljuvatymem
2nd plural ви	розстрі́люєте rozstríljujete	бу́дете розстрі́лювати, бу́дете розстрі́лювать, розстрі́люватимете búdete rozstríljuvaty, búdete rozstríljuvatʹ, rozstríljuvatymete
3rd plural вони	розстрі́люють rozstríljujutʹ	бу́дуть розстрі́лювати, бу́дуть розстрі́лювать, розстрі́люватимуть búdutʹ rozstríljuvaty, búdutʹ rozstríljuvatʹ, rozstríljuvatymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	розстрі́люймо rozstríljujmo
second-person	розстрі́люй rozstríljuj	розстрі́люйте rozstríljujte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	розстрі́лював rozstríljuvav	розстрі́лювали rozstríljuvaly
feminine я / ти / вона	розстрі́лювала rozstríljuvala
neuter воно	розстрі́лювало rozstríljuvalo

Derived terms

• розстрі́лювання n (rozstríljuvannja)

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “розстрілювати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• “розстрілювати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “розстрілювати”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “розстрілювати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)