спокійний

Ukrainian

Etymology

Inherited from Proto-Slavic *sъpokojьnъ. By surface analysis, спо́кій (spókij) +‎ -ний (-nyj). Cognate with Belarusian спако́йны (spakójny), Russian споко́йный (spokójnyj), Polish spokojny.

Pronunciation

• IPA^(key): [spoˈkʲii̯nei̯]

• Audio

  (file)

Adjective

спокі́йний • (spokíjnyj)

1. quiet, calm, tranquil, placid
2. peaceful (not at war or disturbed by strife or turmoil)

   Synonyms: ми́рний (mýrnyj), ти́хий (týxyj)

Declension

Declension of спокі́йний (hard)

		masculine	neuter	feminine	plural
nominative		спокі́йний spokíjnyj	спокі́йне spokíjne	спокі́йна spokíjna	спокі́йні spokíjni
genitive		спокі́йного spokíjnoho		спокі́йної spokíjnoji	спокі́йних spokíjnyx
dative		спокі́йному spokíjnomu		спокі́йній spokíjnij	спокі́йним spokíjnym
accusative	animate	спокі́йного spokíjnoho	спокі́йне spokíjne	спокі́йну spokíjnu	спокі́йних spokíjnyx
	inanimate	спокі́йний spokíjnyj			спокі́йні spokíjni
instrumental		спокі́йним spokíjnym		спокі́йною spokíjnoju	спокі́йними spokíjnymy
locative		спокі́йному, спокі́йнім spokíjnomu, spokíjnim		спокі́йній spokíjnij	спокі́йних spokíjnyx

Related terms

• спо́кій (spókij)
• спокі́йно (spokíjno)
• спокі́йність (spokíjnistʹ)
• спокійне́нький (spokijnénʹkyj)
• спокійні́сінький (spokijnísinʹkyj)
• по́кій (pókij)
• покі́йність (pokíjnistʹ)
• покі́йний (pokíjnyj)
• покі́йник (pokíjnyk)

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “спокійний”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• “спокійний”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)