інкримінувати

Ukrainian

Etymology

Derived via Western European languages from Latin incriminō +‎ -ува́ти (-uváty). Compare Russian инкримини́ровать (inkriminírovatʹ), Belarusian інкрымінава́ць (inkryminavácʹ), Polish inkryminować.

Pronunciation

• IPA^(key): [inkremʲinʊˈʋate]

• Audio

  (file)

Verb

інкримінува́ти • (inkryminuváty) impf or pf

1. (law) to incriminate (:someone in/with something), to impute (:something to someone — кому́сь (dative) щось (accusative)) (make an accusation or bring an indictment in respect of)

   Synonyms: обвинува́чувати impf (obvynuváčuvaty), обвинува́тити pf (obvynuvátyty), припи́сувати impf (prypýsuvaty), приписа́ти pf (prypysáty)

Usage notes

The direct object of інкримінува́ти is the alleged wrongdoing (in the accusative case); the alleged wrongdoer(s) is/are the verb's indirect object (in the dative case).

Conjugation

Conjugation of інкримінува́ти, інкримінува́ть (class 2a, biaspectual, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

biaspectual
infinitive	інкримінува́ти, інкримінува́ть inkryminuváty, inkryminuvátʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	інкриміно́ваний inkryminóvanyj impersonal: інкриміно́вано inkryminóvano
adverbial	інкриміну́ючи inkryminújučy	інкримінува́вши inkryminuvávšy
	present tense (imperfective)	future tense (imperfective)
	future tense (perfective)	—
1st singular я	інкриміну́ю inkryminúju	бу́ду йнкримінува́ти, бу́ду йнкримінува́ть, інкримінува́тиму búdu jnkryminuváty, búdu jnkryminuvátʹ, inkryminuvátymu
2nd singular ти	інкриміну́єш inkryminúješ	бу́деш інкримінува́ти, бу́деш інкримінува́ть, інкримінува́тимеш búdeš inkryminuváty, búdeš inkryminuvátʹ, inkryminuvátymeš
3rd singular він / вона / воно	інкриміну́є inkryminúje	бу́де йнкримінува́ти, бу́де йнкримінува́ть, інкримінува́тиме búde jnkryminuváty, búde jnkryminuvátʹ, inkryminuvátyme
1st plural ми	інкриміну́єм, інкриміну́ємо inkryminújem, inkryminújemo	бу́демо йнкримінува́ти, бу́демо йнкримінува́ть, інкримінува́тимемо, інкримінува́тимем búdemo jnkryminuváty, búdemo jnkryminuvátʹ, inkryminuvátymemo, inkryminuvátymem
2nd plural ви	інкриміну́єте inkryminújete	бу́дете йнкримінува́ти, бу́дете йнкримінува́ть, інкримінува́тимете búdete jnkryminuváty, búdete jnkryminuvátʹ, inkryminuvátymete
3rd plural вони	інкриміну́ють inkryminújutʹ	бу́дуть інкримінува́ти, бу́дуть інкримінува́ть, інкримінува́тимуть búdutʹ inkryminuváty, búdutʹ inkryminuvátʹ, inkryminuvátymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	інкриміну́ймо inkryminújmo
second-person	інкриміну́й inkryminúj	інкриміну́йте inkryminújte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	інкримінува́в inkryminuváv	інкримінува́ли inkryminuvály
feminine я / ти / вона	інкримінува́ла inkryminuvála
neuter воно	інкримінува́ло inkryminuválo

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “інкримінувати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• Shyrokov, V. A., editor (2015), “інкримінувати”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 6 (зга́га – ква́рта), Kyiv: Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN
• “інкримінувати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “інкримінувати”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “інкримінувати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)