відлетіти
Jump to navigation
Jump to search
Ukrainian[edit]
Etymology[edit]
From від- (vid-) + леті́ти (letíty). Compare Russian отлете́ть (otletétʹ), Belarusian адляце́ць (adljacjécʹ).
Pronunciation[edit]
Verb[edit]
відлеті́ти • (vidletíty) pf (imperfective відліта́ти)
- to fly away, to fly off, to take off
- to rebound, to bounce back
- (colloquial) to come off, to break off
Conjugation[edit]
Conjugation of відлеті́ти, відлеті́ть (class 5b, perfective, intransitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | відлеті́ти, відлеті́ть vidletíty, vidletítʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | — | відлеті́вши vidletívšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | відлечу́ vidlečú |
| 2nd singular ти |
— | відлети́ш vidletýš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | відлети́ть vidletýtʹ |
| 1st plural ми |
— | відлети́м, відлетимо́ vidletým, vidletymó |
| 2nd plural ви |
— | відлетите́ vidletyté |
| 3rd plural вони |
— | відлетя́ть vidletjátʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | відлеті́м, відлеті́мо vidletím, vidletímo |
| second-person | відлети́ vidletý |
відлеті́ть vidletítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
відлеті́в vidletív |
відлеті́ли vidletíly |
| feminine я / ти / вона |
відлеті́ла vidletíla | |
| neuter воно |
відлеті́ло vidletílo | |
Further reading[edit]
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “відлетіти”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “відлетіти”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “відлетіти”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “відлетіти”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)