зміркувати

Ukrainian

Etymology

From з- (z-) +‎ міркува́ти (mirkuváty). Compare Polish zmiarkować.

Pronunciation

• IPA^(key): [zʲmʲirkʊˈʋate]

• Audio

  (file)

Verb

зміркува́ти • (zmirkuváty) pf (imperfective змірко́вувати (rare))

1. to consider, to reason (that)

   Synonym: обду́мати pf (obdúmaty)

2. (colloquial) to figure out

   Synonyms: збагну́ти pf (zbahnúty), розібра́тися pf (rozibrátysja)

Conjugation

Conjugation of зміркува́ти, зміркува́ть (class 2a, perfective, transitive and intransitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

perfective aspect
infinitive	зміркува́ти, зміркува́ть zmirkuváty, zmirkuvátʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	—	зміркува́вши zmirkuvávšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	змірку́ю zmirkúju
2nd singular ти	—	змірку́єш zmirkúješ
3rd singular він / вона / воно	—	змірку́є zmirkúje
1st plural ми	—	змірку́єм, змірку́ємо zmirkújem, zmirkújemo
2nd plural ви	—	змірку́єте zmirkújete
3rd plural вони	—	змірку́ють zmirkújutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	змірку́ймо zmirkújmo
second-person	змірку́й zmirkúj	змірку́йте zmirkújte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	зміркува́в zmirkuváv	зміркува́ли zmirkuvály
feminine я / ти / вона	зміркува́ла zmirkuvála
neuter воно	зміркува́ло zmirkuválo

Derived terms

• зміркува́тися pf (zmirkuvátysja)

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “зміркувати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• Shyrokov, V. A., editor (2015), “зміркувати”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 6 (зга́га – ква́рта), Kyiv: Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN
• “зміркувати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “зміркувати”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “зміркувати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)