мочити

Serbo-Croatian

Etymology

Inherited from Proto-Slavic *močiti.

Pronunciation

• IPA^(key): /mǒt͡ʃiti/
• Hyphenation: мо‧чи‧ти

Verb

мо̀чити impf (Latin spelling mòčiti)

1. (transitive) to soak, steep

Conjugation

Conjugation of мочити

Infinitive: мочити		Present verbal adverb: мо̀че̄ћӣ		Past verbal adverb: —		Verbal noun: мо̀че̄ње
Number		Singular			Plural
Person		1st	2nd	3rd	1st	2nd	3rd
Verbal forms		ја	ти	он / она / оно	ми	ви	они / оне / она
Present		мочим	мочиш	мочи	мочимо	мочите	моче
Future	Future I	мочит ћу1 мочићу	мочит ћеш1 мочићеш	мочит ће1 мочиће	мочит ћемо1 мочићемо	мочит ћете1 мочићете	мочит ће1 мочиће
	Future II	бу̏де̄м мочио2	бу̏де̄ш мочио2	бу̏де̄ мочио2	бу̏де̄мо мочили2	бу̏де̄те мочили2	бу̏дӯ мочили2
Past	Perfect	мочио сам2	мочио си2	мочио је2	мочили смо2	мочили сте2	мочили су2
	Pluperfect3	би̏о сам мочио2	би̏о си мочио2	би̏о је мочио2	би́ли смо мочили2	би́ли сте мочили2	би́ли су мочили2
	Imperfect	мочах	мочаше	мочаше	мочасмо	мочасте	мочаху
Conditional I		мочио бих2	мочио би2	мочио би2	мочили бисмо2	мочили бисте2	мочили би2
Conditional II4		би̏о бих мочио2	би̏о би мочио2	би̏о би мочио2	би́ли бисмо мочили2	би́ли бисте мочили2	би́ли би мочили2
Imperative		—	мочи	—	мочимо	мочите	—
Active past participle		мочио m / мочила f / мочило n			мочили m / мочиле f / мочила n
Passive past participle		мочен m / мочена f / мочено n			мочени m / мочене f / мочена n
1   Croatian spelling: others omit the infinitive suffix completely and bind the clitic. 2   For masculine nouns; a feminine or neuter agent would use the feminine and neuter gender forms of the active past participle and auxiliary verb, respectively. 3   Often replaced by the past perfect in colloquial speech, i.e. the auxiliary verb biti (to be) is routinely dropped. 4   Often replaced by the conditional I in colloquial speech, i.e. the auxiliary verb biti (to be) is routinely dropped.   *Note: The aorist and imperfect were not present in, or have nowadays fallen into disuse in, many dialects and therefore they are routinely replaced by the past perfect in both formal and colloquial speech.

Derived terms

• замо̀чити
• намо̀чити
• одмо̀чити
• промо̀чити
• размо̀чити
• смо̀чити
• умо̀чити

 

Ukrainian

Etymology

Inherited from Old Ruthenian мочи́ти (močíti), from Old East Slavic мочити (močiti), from Proto-Slavic *močiti. Causative of мо́кнути (móknuty).

Pronunciation

• IPA^(key): [mɔˈt͡ʃɪte]

• Audio

  (file)

Verb

мочи́ти • (močýty) impf (transitive)

1. to wet, to moisten
2. to soak, to steep
3. (slang) to beat up
4. (slang) to kill

Conjugation

Conjugation of мочи́ти, мочи́ть (class 4c, imperfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

imperfective aspect
infinitive	мочи́ти, мочи́ть močýty, močýtʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	мо́чений móčenyj impersonal: мо́чено móčeno
adverbial	мо́чачи móčačy	мочи́вши močývšy
	present tense	future tense
1st singular я	мочу́ močú	бу́ду мочи́ти, бу́ду мочи́ть, мочи́тиму búdu močýty, búdu močýtʹ, močýtymu
2nd singular ти	мо́чиш móčyš	бу́деш мочи́ти, бу́деш мочи́ть, мочи́тимеш búdeš močýty, búdeš močýtʹ, močýtymeš
3rd singular він / вона / воно	мо́чить móčytʹ	бу́де мочи́ти, бу́де мочи́ть, мочи́тиме búde močýty, búde močýtʹ, močýtyme
1st plural ми	мо́чим, мо́чимо móčym, móčymo	бу́демо мочи́ти, бу́демо мочи́ть, мочи́тимемо, мочи́тимем búdemo močýty, búdemo močýtʹ, močýtymemo, močýtymem
2nd plural ви	мо́чите móčyte	бу́дете мочи́ти, бу́дете мочи́ть, мочи́тимете búdete močýty, búdete močýtʹ, močýtymete
3rd plural вони	мо́чать móčatʹ	бу́дуть мочи́ти, бу́дуть мочи́ть, мочи́тимуть búdutʹ močýty, búdutʹ močýtʹ, močýtymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	мочі́м, мочі́мо močím, močímo
second-person	мочи́ močý	мочі́ть močítʹ
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	мочи́в močýv	мочи́ли močýly
feminine я / ти / вона	мочи́ла močýla
neuter воно	мочи́ло močýlo

Derived terms

• мочи́тися impf (močýtysja)

Prefixed verbs

• ви́мочити pf (výmočyty), вимо́чувати impf (vymóčuvaty)
• ви́мочитися pf (výmočytysja), вимо́чуватися impf (vymóčuvatysja)
• відмочи́ти pf (vidmočýty), відмо́чувати impf (vidmóčuvaty)
• відмочи́тися pf (vidmočýtysja), відмо́чуватися impf (vidmóčuvatysja)
• вмочи́ти pf (vmočýty), вмоча́ти impf (vmočáty), вмо́чувати impf (vmóčuvaty)
• вмочи́тися pf (vmočýtysja), вмоча́тися impf (vmočátysja), вмо́чуватися impf (vmóčuvatysja)
• замочи́ти pf (zamočýty), замо́чувати impf (zamóčuvaty)
• замочи́тися pf (zamočýtysja), замо́чуватися impf (zamóčuvatysja)
• змочи́ти pf (zmočýty), змо́чувати impf (zmóčuvaty)
• змочи́тися pf (zmočýtysja), змо́чуватися impf (zmóčuvatysja)
• надмочи́ти pf (nadmočýty), надмо́чувати impf (nadmóčuvaty)
• надмочи́тися pf (nadmočýtysja), надмо́чуватися impf (nadmóčuvatysja)
• намочи́ти pf (namočýty), намо́чувати impf (namóčuvaty)
• намочи́тися pf (namočýtysja), намо́чуватися impf (namóčuvatysja)
• перемочи́ти pf (peremočýty), перемо́чувати impf (peremóčuvaty)
• перемочи́тися pf (peremočýtysja), перемо́чуватися impf (peremóčuvatysja)
• підмочи́ти pf (pidmočýty), підмо́чувати impf (pidmóčuvaty)
• підмочи́тися pf (pidmočýtysja), підмо́чуватися impf (pidmóčuvatysja)
• помочи́ти pf (pomočýty)
• помочи́тися pf (pomočýtysja)
• примочи́ти pf (prymočýty), примо́чувати impf (prymóčuvaty)
• примочи́тися pf (prymočýtysja), примо́чуватися impf (prymóčuvatysja)
• промочи́ти pf (promočýty), промо́чувати impf (promóčuvaty)
• промочи́тися pf (promočýtysja), промо́чуватися impf (promóčuvatysja)
• розмочи́ти pf (rozmočýty), розмо́чувати impf (rozmóčuvaty)
• розмочи́тися pf (rozmočýtysja), розмо́чуватися impf (rozmóčuvatysja)
• умочи́ти pf (umočýty), умоча́ти impf (umočáty), умо́чувати impf (umóčuvaty)
• умочи́тися pf (umočýtysja), умоча́тися impf (umočátysja), умо́чуватися impf (umóčuvatysja)

 

• мо́чення n (móčennja)
• мо́чний (móčnyj)
• мочи́ло n (močýlo)
• мочи́льний (močýlʹnyj)
• мочі́ння n (močínnja)
• мочли́вий (močlývyj)

 

Related terms

• мо́кнути impf (móknuty)
• мо́крий (mókryj)
• моча́ти impf (močáty)

 

References

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “мочити”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• Shyrokov, V. A., editor (2010–2023), “мочити”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 1–14 (а – префере́нція), Kyiv: Naukova Dumka; Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN
• “мочити”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “мочити”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “мочити”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)