помилувати

Ukrainian

Etymology 1

From по- (po-) +‎ ми́лувати (mýluvaty). Compare Russian поми́ловать (pomílovatʹ), Belarusian памі́лаваць (pamílavacʹ), Polish pomiłować, Old Church Slavonic помиловати (pomilovati).

Pronunciation

• IPA^(key): [pɔˈmɪɫʊʋɐte]

Verb

поми́лувати • (pomýluvaty) pf (imperfective ми́лувати) (transitive)

1. to have mercy (on), to show mercy (to), to spare

   Го́споди, поми́луй! ― Hóspody, pomýluj! ― Lord, have mercy!

2. (criminal law) to pardon (to grant an official pardon for a crime)

Conjugation

Conjugation of поми́лувати, поми́лувать (class 2a, perfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

perfective aspect
infinitive	поми́лувати, поми́лувать pomýluvaty, pomýluvatʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	поми́луваний pomýluvanyj impersonal: поми́лувано pomýluvano
adverbial	—	поми́лувавши pomýluvavšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	поми́лую pomýluju
2nd singular ти	—	поми́луєш pomýluješ
3rd singular він / вона / воно	—	поми́лує pomýluje
1st plural ми	—	поми́луєм, поми́луємо pomýlujem, pomýlujemo
2nd plural ви	—	поми́луєте pomýlujete
3rd plural вони	—	поми́лують pomýlujutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	поми́луймо pomýlujmo
second-person	поми́луй pomýluj	поми́луйте pomýlujte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	поми́лував pomýluvav	поми́лували pomýluvaly
feminine я / ти / вона	поми́лувала pomýluvala
neuter воно	поми́лувало pomýluvalo

Derived terms

• поми́лування n (pomýluvannja)

 

Etymology 2

From по- (po-) +‎ милува́ти (myluváty).

Pronunciation

• IPA^(key): [pɔmeɫʊˈʋate]

• Audio

  (file)

Verb

помилува́ти • (pomyluváty) pf (imperfective милува́ти)

1. (transitive, folk poetic) to caress, to dandle, to pet, to fondle

   Synonyms: попе́стити pf (popéstyty), поголу́бити pf (poholúbyty)

Conjugation

Conjugation of помилува́ти, помилува́ть (class 2a, perfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

perfective aspect
infinitive	помилува́ти, помилува́ть pomyluváty, pomyluvátʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	—	помилува́вши pomyluvávšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	помилу́ю pomylúju
2nd singular ти	—	помилу́єш pomylúješ
3rd singular він / вона / воно	—	помилу́є pomylúje
1st plural ми	—	помилу́єм, помилу́ємо pomylújem, pomylújemo
2nd plural ви	—	помилу́єте pomylújete
3rd plural вони	—	помилу́ють pomylújutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	помилу́ймо pomylújmo
second-person	помилу́й pomylúj	помилу́йте pomylújte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	помилува́в pomyluváv	помилува́ли pomyluvály
feminine я / ти / вона	помилува́ла pomyluvála
neuter воно	помилува́ло pomyluválo

Derived terms

• помилува́тися impf (pomyluvátysja)

 

References

• Bilodid, I. K., editor (1976), “помилувати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), volumes 7 (Поїхати – Приробляти), Kyiv: Naukova Dumka, page 119
• “помилувати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)

Further reading

• A. Rysin, V. Starko, Yu. Marchenko, O. Telemko, et al. (compilers, 2007–2022), “помилувати”, in Russian-Ukrainian Dictionaries
• A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “помилувати”, in English-Ukrainian Dictionaries
• “помилувати”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “помилувати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)