привітати
Jump to navigation
Jump to search
Ukrainian[edit]
Etymology[edit]
From при- (pry-) + віта́ти (vitáty). Compare Belarusian прывіта́ць (pryvitácʹ), Polish przywitać.
Pronunciation[edit]
Verb[edit]
привіта́ти • (pryvitáty) pf (imperfective віта́ти) (transitive)
- to greet, to hail, to salute
- to welcome
- to congratulate
- Synonym: поздоро́вити pf (pozdoróvyty)
Conjugation[edit]
Conjugation of привіта́ти, привіта́ть (class 1a, perfective, transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | привіта́ти, привіта́ть pryvitáty, pryvitátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | — | привіта́вши pryvitávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | привіта́ю pryvitáju |
| 2nd singular ти |
— | привіта́єш pryvitáješ |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | привіта́є pryvitáje |
| 1st plural ми |
— | привіта́єм, привіта́ємо pryvitájem, pryvitájemo |
| 2nd plural ви |
— | привіта́єте pryvitájete |
| 3rd plural вони |
— | привіта́ють pryvitájutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | привіта́ймо pryvitájmo |
| second-person | привіта́й pryvitáj |
привіта́йте pryvitájte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
привіта́в pryvitáv |
привіта́ли pryvitály |
| feminine я / ти / вона |
привіта́ла pryvitála | |
| neuter воно |
привіта́ло pryvitálo | |
Derived terms[edit]
- привіта́льний (pryvitálʹnyj)
- привіта́ння n (pryvitánnja)
- привіта́тися impf (pryvitátysja)
Related terms[edit]
- приві́т m (pryvít)
Further reading[edit]
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “привітати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “привітати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “привітати”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “привітати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)